Українське телебачення: спорт не потрібен?
Трансляцію вів лише інтернет-сервіс MEGOGO, який через технічні негаразди не зміг надати передплатникам якісний доступ. Чому важливі боксерські, футбольні матчі та інші спортивні події, які мають великий інтерес у вболівальників, опиняються поза увагою телебачення? Чи мають такі трансляції забезпечуватися на державному рівні?
Технічний збій
Тріумфальний поєдинок, в якому український боксер Олександр Усик здобув перемогу над британцем Ентоні Джошуа і який відбувався на лондонському стадіоні «Тоттенхем», могли побачити обмежене коло вболівальників.
Легально насолодитися боєм можна було на комерційному ресурсі MEGOGO, сплативши трансляцію, або ж у незаконний спосіб через «піратські» канали.
Проте й ті вболівальники, які купили доступ, не змогли побачити поєдинок через технічні складнощі. Платформа MEGOGO на своїй офіційній сторінці у фейсбуці перепросила у користувачів і пообіцяла повернути кошти за ненадану послугу.
«На жаль, на одному із наших дата-центрів відбувся збій, через що в частини наших глядачів виникли складнощі із приєднанням до трансляції. Стабілізувати ситуацію все ж вдалось, та це потребувало набагато більше часу, аніж ми розраховували. Наразі ми досліджуємо точні причини», – йдеться у пості компанії.
Чому не показувало ТБ?
Перервана трансляція на платному ресурсі, а також її відсутність на провідних телеканалах здійняли хвилю обурення в соцмережах.
«Чому жоден топовий український канал не купив права на трансляції? З якої причини ексклюзивні права на показ виявилися лише в однієї платної платформи? Де були Держкомтелерадіо, Мінспорту та Мінкультури?» – дивується журналіст Сергій Руденко.
У своєму пості він припускає, що для приватних телеканалів придбати права на трансляцію було б комерційно не вигідно. Проте цей бій глядачі могли б побачити на «Суспільному».
«Невже настільки значуща подія, як бій легендарного Усика одразу за чотири титули в суперважкій вазі (WBA, IBF, WBO, IBO) для держави нічого не значить?» – риторично запитує Сергій Руденко.
Радіо Свобода зв’язалося з «Суспільним» і попросило надати інформацію, скільки коштує придбати права на трансляцію, і чому телерадіомовник відмовився від неї. Проте на момент виходу цієї статті жодних коментарів не отримали.
Державний престиж або чиста комерція?
Медіаексперт, колишній радник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Глущенко радить не шукати тут жодного натяку на зраду чи заколот. Він пояснює це суто фінансовими інтересами. На думку Олександр Глущенка, спортивне телебачення – дороге задоволення, і в усьому світі вже років 30 спортивні змагання купляються за передплатою.
«Спортивні змагання настільки дорогі, що їх, як правило, продають в одну країну лише в одні руки, з тим, щоб покупець зміг повернути вкладені інвестиції, не було демпінгової конкуренції та іншого. Така ж ситуація з футболом – Ліга Чемпіонів/ Ліга Європи – у одного транслятора. Відтак, хто приніс гроші, тому й продали. В нашому випадку це MEGOGO. Хоча купити могли всі», – пише Олександр Глущенко.
На закиди, чому ж мовчать чиновники від телебачення, а також Міністерство спорту і Міністерство культури, експерт відповідає, що виконавча влада, мовляв, не має стосунку до «приватної спортивної події».
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не має права втручатися в діяльність мовників, якщо не йдеться про порушення демократичних засад. Про це Радіо Свобода розповів член Нацради Валентин Коваль. Контент каналу – це зона відповідальності самих мовників, це питання бізнесу.
«Це один з кроків у напрямку медіапростору, до якого ми прагнемо. Спортивні видовища транслюються на преміальних сервісах в усіх європейських країнах. Очікувати, що Україна – це країна бідних глядачів, і їм треба все надавати безкоштовно, це нонсенс», – зауважив він.
Спорт, що об’єднує
Спорт вже давно вийшов за межі вузькопрофесійних інтересів, і той, хто розглядає його винятково через призму грошей, помиляється, наголосив у коментарі Радіо Свобода відомий спортивний коментатор Валентин Щербачов.
«Будь-який спорт – чи то бокс, чи футбол – це консолідуючий чинник для нації, вони будять патріотизм. Зараз всі власники каналів думають про фінансову вигоду, а такі трансляції не приносять великих статків. MEGOGO має можливості перекупати права, поки він монополіст», – каже Валентин Щербачов.
За його словами, Україна має чимало фахівців, які мають досвід у таких трансляціях, але їх не пускають на ринок. Проблема в тому, що держава не має власного ЗМІ, вважає Валентин Щербачов. «Суспільне», в якого було вкладено великі гроші, виявилося не спроможним щодо закупівлі спортивних трансляцій.
