Річки та моря України вперше дослідили на забруднення мікропластиком
Вміст мікропластику вздовж всієї течії Дунаю залишається більш-менш однаковою, що свідчить про те, що він не накопичується вздовж всієї течії та весь потім не виноситься до моря, а частково рівномірно осідає у самій річці. Науковці дослідили що ж стається із тим пластиком, який Дунай та інші річки таки виносять до Чорного моря. Про це повідомляє пресслужба Державного агентства водних ресурсів/
Мікропластик вважають одним із головних забруднювачів 21 століття. В Україні донедавна він взагалі не вивчався, а його вимірювання не входило до жодної з програм моніторингу довкілля. Проте спільно з країнами ЄС Україна розпочала його дослідження.
Українські річки перевірили на мікропластик
У 2019 році в рамках Спільних Дунайських досліджень-4 вимірювання мікропластику здійснювались вченими 14-ти дунайських країн протягом одного сезону та за єдиною методикою. Це дозволило зробити «скринінг» ситуації вздовж всієї найбільшої річки Європи.
Вперше в Україні в районі Кілії була встановлена пастка для часток мікропластику. Протягом 2 тижнів водники Причорномор’я та нижнього Дунаю забезпечували роботу обладнання і чистоту експерименту.
Після дослідження отриманих результатів встановлено, що кількість мікропластику варіює від 2 г на кг зваженої речовини до 10 г. У Кілії на Дунаї ця цифра становить 2,19 г на кг, в Тисі (Україна) – 2,42 г, у Будапешті – 5,43 г (найбільше значення), в Братиславі – 3,54 г.
Що “виловили”
Цікаво, що при майже однакових значеннях в Україні на Дунаї і Тисі, в Тисі домінує крупніший за розміром мікропластик, у той час як на Дунаї він вже переважно дрібніший (менше 0,1 мм). Багато це чи мало? Враховуючи, що в природі його взагалі не має бути, тобто норма – 0,00 г на кг, то, на жаль, чимало.
В усіх пробах майже увесь мікропластик – це переважно поліетилен (PE). Це корелює з даними по складу мікропластику в морях та океанах, де саме поліетилен становить найбільший відсоток (44%).
Протягом 2017-2019 років у рамках проєкту ЄС-ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS) були проведені дослідження морського сміття і, зокрема, мікропластику.
Чорне море самоочищується від забруднень?
З’ясувалось, що 83% всього морського сміття становить пластик. А кількість плаваючого сміття у Чорному морі вдвічі більше, ніж у сусідньому Середземному, адже у Чорного моря дуже великий водозбірний басейн, і в нього зносить сміття із двох десятків країн;
Кількість часточок і волокон антропогенного походження в пробах з дна Чорного моря є порівняно невисокою: в три рази менше, ніж в пробах з Арктики, відібраних таким же методом (1,45 часточок на м3).
Більше того, кількість часточок зменшується з глибиною – це дає надію, що у глибинній безкисневій зоні море самостійно їх «перетравлює».
Механізм цього поки незрозумілий, але є «обґрунтована підозра» стосовно ролі бактерій та архей, які населяють сірководневий шар моря. Наразі українські вчені намагаються перевірити цю теорію.
