Мутована пандемія: чим загрожують нові штами COVID-19
Розробка ефективних вакцин від COVID-19, швидке отримання ними дозволів державних регуляторів та початок масових кампаній із вакцинування у багатьох країнах – почали поширювати по світу й фондових ринках теплі хвилі надії на покращення, яке вже не за горами. Утім, рожеві окуляри з людства швидко зняли мутовані різновиди коронавірусу, що почали нестримний рух планетою.
ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
Слід розуміти, що мутація – це нормальний і очікуваний процес життєдіяльності вірусу. Коли він розмножується, завжди існує імовірність виникнення відхилень у його геномі. Від початку глобальної пандемії COVID-19 світ уже пізнав тисячі різновидів цього коронавірусу, однак більшість із них несуттєво відрізнялися від оригінального штаму. Утім, іноді випадкова мутація зумовлює видозміни, що роблять новий вірус успішнішим за «старших братів». У такому разі новий різновид шляхом природного відбору займає домінуючу позицію в популяції.
Саме це відбулося із двома найвідомішими штамами COVID-19, які поширилися з Великобританії та Південної Африки. Звичайна мутація зазвичай призводить усього до кількох змін у генетичному матеріалі вірусу, однак як британський, так і південноафриканський штами відрізняються від оригіналу понад двома десятками видозмін. Причому багато з них відбулися у спайковому білку, який вірус використовує для проникнення та подальшого інфікування людських клітин.
«Британський та південноафриканський різновиди вірусу мають зміни у спайковому гені, що можуть бути пов’язані з їхньою підвищеною інфекційністю», – розповів ВВС професор університету Варвіка Лоренс Йонг.
ВІРУСНІ МУТАНТИ
Зазначимо, що британський та південноафриканський штами вірусу – далеко не єдині різновиди COVID-19 зі значною кількістю видозмін, які викликають занепокоєння вчених. Окрім цих двох, уже говорять і про американський, японський, нігерійський та особливо небезпечний бразильський штами. Кожен із них має свої особливості, й кожен розвинувся з первинного вірусу завдяки випадковій генетичній мутації та специфічним місцевим особливостям.
На щастя, жоден із цих різновидів не спричиняє більш важкого перебігу хвороби. Загалом успішні мутації вірусів зазвичай роблять їх менш смертельними, хоча й більш заразними. Як завжди в природі, у цьому є очевидна логіка: мертвий або дуже хворий носій є поганим переносником генетичного матеріалу вірусу.
Водночас більша заразність спричиняє вищу смертність серед уразливих категорій населення. За словами канадського епідеміолога Синтії Кар, штами вірусу «не обов’язково мають призводити до більш важкого перебігу хвороби, аби вважатися серйозними». «Ми не хочемо жахати людей, але й не хочемо, аби вони думали, що все нормально і це всього лиш новий штам. Немає свідчень, що сам по собі британський різновид коронавірусу більш небезпечний, але немає свідчень і того, що він має менший вплив», – сказала Кар.
Такої самої думки дотримується й Європейський центр контролю та запобігання хворобам, який у нещодавній оцінці «різновидів, що викликають занепокоєння», звернув увагу на зростання госпіталізації. «Хоча немає інформації, що ці штами викликають важчі наслідки, через їхню вищу заразність, вплив недуги на показники госпіталізації та смертності оцінюється як високий, особливо серед старших груп населення й людей із супутніми проблемами зі здоров’ям», – ідеться у звіті.
БЕЗ КОРДОНІВ
Як стверджують науковці, природа вірусу справляє значний вплив на швидкість його поширення, але велике значення має і поводження носіїв – людей. «Із новими штамами ситуація змінюється швидше, оскільки обмеження запроваджуються й послаблюються, і залишається менше простору для помилок у контролі його поширення», – розповів керівник ковідної генетичної ініціативи в інституті Велкома Сангера у британському Нікстоні Джеф Барет.
Одним із найбільш поширених нині обмежень є заборони на пересування. Однак вони викликають чимало критики, адже в сучасному світі повністю ізолюватися країнам не вдається, а часткові кроки призводять до таких самих часткових результатів. Так, Канада наприкінці грудня припинила авіасполучення з Великобританією, але британський штам усе одно подолав океан. Країни Європи також запровадили суворі обмеження, але стримати проникнення нового штаму не змогли. Загалом британський штам уже виявили у більш як 50 державах, а південноафриканський – у щонайменше у 20. Імовірно, така сама доля чекає й на інші нещодавно виявлені варіанти коронавірусу: сучасний світ надто взаємопов’язаний, аби карантини мали тривалий ефект.
ВПЛИВ НА ВАКЦИНАЦІЮ
Зупинити переможний марш COVID-19 планетою здатна масова вакцинація, але численні мутації можуть знизити її ефективність. Попередні результати досліджень вказують, що вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna залишаються дієвими проти нових штамів, однак не відомо, як реагуватимуть на вакцини інші майбутні мутанти.
Перевагою вакцини Pfizer, створеної за новітньою технологією mRNA, є її гнучкість. У разі виявлення нових штамів вірусу, що істотно відрізнятимуться від наявних, генетичний матеріал вакцини можна досить швидко змінити. «Краса технології mRNA полягає в тому, що ми здатні одразу розпочати розробку нової вакцини, яка повністю повторюватиме нову мутацію. Технологічно запустити виробництво нової вакцини можливо за шість тижнів. Звісно, це питання не лише технологій. Нам доведеться мати справу з органами державного регулювання», – розповів генеральний директор BioNTech Угур Сахін.
На що експерти звертають посилену увагу, так це на ризики порушення правил застосування вакцин, затверджених виробниками.
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ ВІДХІД ВІД ІНСТРУКЦІЙ
Як відомо, вакцини від Pfizer та Moderna для досягнення максимальної ефективності необхідно вводити кожній людині двічі з проміжком, відповідно, у три та чотири тижні. Проте через глобальний дефіцит вакцин, дедалі більше країн світу відмовляються від затвердженого виробниками плану вакцинування й подовжують перерву між щепленнями. Приміром, у найбільшій канадській провінції Квебек повторне щеплення тепер робитимуть через 90 днів після першого введення дози. На думку місцевих органів охорони здоров’я, це дасть змогу збільшити кількість вакцинованих та виробити бодай якийсь імунітет у максимальної кількості людей, зменшивши смертність.
Утім, на переконання вірусолога американського університету Джорджтауна Ангели Расмуссен, такий підхід може більше нашкодити, ніж допомогти. За її словами, глобальне поширення вірусу дає йому дуже багато можливостей мутувати для уникнення набутого внаслідок щеплення чи видужання імунітету. Вірусолог стверджує, що непродумані зміни у плані вакцинування можуть мати протилежні до їх задуму наслідки. «Це може зумовити наявність у людей ідеальної для мутації вірусу кількості антитіл: їх буде недостатньо для повної нейтралізації патогена чи недопущення зараження, що дасть вірусу змогу розмножуватися й потенційно розвивати різновиди, здатні уникати цих антитіл», – пояснює Расмуссен.
Достеменно встановити, чи має вона рацію, поки що неможливо, адже на це потрібен час, а вакцини від COVID-19 ще дуже нові. Однак точно встановлено, що всі різновиди COVID-19 поширюються однаково – повітряно-крапельним шляхом, тож ефективні методи профілактики зараження для них теж однакові. «Немає жодних свідчень, що нові різновиди можуть уникати масок, соціального дистанціювання й інших подібних втручань. Нам лише слід застосовувати їх більш суворо», – підсумовує стратегію протистояння вірусу британський дослідник Джеф Барет.
Справді, поки COVID-19 ще так мало вивчений і ефективних методів лікування не існує, ліпше максимально берегтися, ретельно дотримуючись правил гігієни й уникаючи скупчень людей та інших ситуацій із підвищеним ризиком інфікування.
