Rzeczpospolita: старі страхи стримують торгівлю України з ЄС
Все вказує на те, що країни Євросоюзу отримують більшу користь від західних старань України, ніж вона сама. Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко нещодавно сказав в інтерв'ю Deutsche Welle, що потрібні "зміни в умовах угоди про асоціацію з ЄС".
Він додав, що на це чекають "українські виробники", невдоволені квотами, якими Брюссель регулює український експорт до країн союзу.
"Схоже на те, що в Києві все більше починають зосереджувати увагу на економічній частині інтеграції з ЄС", - пише Rzeczpospolita, нагадуючи, що Україна постраждала від агресії Росії через свої інтеграційні прагнення і втратила частину території завбільшки з Бельгію. Український віце-прем'єр також сказав, що на прохання урядів Німеччини, Австрії, Великої Британії й Фінляндії навіть в часи пандемії Київ дозволяє своїм працівникам їздити на роботу за кордон. Зокрема, в Фінляндію за останні місяці вирушили близько 15 тисяч сезонних робітників.
Як пише Rzeczpospolita, Київ хотів би переглянути, перш за все, квоти на українську аграрну продукцію і продукти харчування. Більшість цих квот Україна вичерпує ще на початку року. Наприклад, виробники меду експортували щорічні 6 тисяч тон ще в січні. Вони можуть відправити на Захід ще більше, якщо заплатять мито. Але така умова часто відрізає українських виробників від європейського ринку.
Це ж стосується виробників пшениці, круп, цукру, кукурудзи, курятини і м'яса, які ведуть справжні війни за те, хто з них перший перетне кордон, щоб скористатися квотами ЄС. Видання також зауважує, що Україна, яка що року експортує близько 20 мільйонів тон пшениці, може ввезти без сплати мита лише 900 тисяч тон. Тому їй доводиться боротися за інші ринки, такі як Єгипет, який також став головним імпортером пшениці з Росії. А вона, у свою чергу, наклала ембарго на українські товари ще в 2016 році.
"Пандемія призвела до того, що в України виникли серйозні економічні проблеми. Українські підприємці тиснуть на урядовців, особливо це роблять ті, хто орієнтується на європейський ринок", - сказала польському виданню депутат Верховної Ради від "Слуги народу" Ірина Верещук.
В понеділок європейська організація COPA-COGECA, яка об'єднує аграрні спілки в ЄС, виступила проти планів збільшення квот на імпорт української продукції. Вона звернулася до генеральної дирекції Єврокомісії з питань торгівлі.
"Єдина аграрна політика - це наслідок страху, який з'явився у Заходу в часи блоки західного Берліну. Така політика повинна була призвести до побудови продовольчої самодостатності демократичних західних країн. В часи Холодної війни, коли СРСР був сильним експортером круп, аграрні дотації в рамках єдиної аграрної політики, принаймні, мало раціональне підґрунтя, пов'язане з безпекою народів", - сказав Rzeczpospolita Анджей Садовський, який очолює Центр Адама Сміта і входить в Раду національного розвитку при президенті Польщі.
"Але в часи, коли СРСР більше немає і немає загроз, пов'язаних з продовольством, збереження єдиної аграрної політики провокує підвищення цін на продукти харчування, обмеження їхнього виробництва і блокує можливість торгівлі з такими аграрними країнами, як Україна", - додав він. За словами польського експерта, сьогодні в руках ЄС "доля розвитку української демократії".
Видання нагадує, що сьогодні ЄС лишається головним торговельним партнером України. Росія, яка до Революції Гідності займала в цьому питанні перше місце, тепер посідає третє, поступаючись також Китаю.
В першому півріччі минулого року торговельний обіг між Україною і ЄС становив понад 26 мільярдів доларів. З них 14 мільярдів заробили країни ЄС, які відсилають свої товари в Україну. В 2018 році від'ємне сальдо торговельного обігу між Україною і ЄС становило близько 4 мільярдів доларів.
"Цифри говорять, що зараз ЄС отримує більше від асоціації, ніж Україна. Не кажучи вже про те, що українські працівники рятують економіки низки європейських країн. А мало все бути навпаки", - сказала Верещук.
Український економіст Олександр Охрименко пояснив Rzeczpospolita, що проблеми співпраці з ЄС також виникають і з вини Києва.
"Нещодавно великий інвестор зі Швеції хотів інвестувати в Україні у завод з переробки сміття. Олігархи натиснули на владу, і в результаті шведу відмовили. В Україні більшість галузей економіки поділені між олігархами", - сказав економіст.
"В Києві, нажаль, зараз діє правило: і самі не зробимо, й іншим не дозволимо", - додав він.
