Економічне зростання: чи спрацює в Україні ефект стисненої пружини?
Україна в цьому питанні не залишилась осторонь – уряд та установи разом з Національним банком дружно переглядають свої прогнози економічного підйому на 2021 рік у бік збільшення. В Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прогнозують, що вітчизняний ВВП сягне показника 4,6%, в інвестиційній компанії Dragon Capital – 5,3%. МВФ наразі тримається думки про 3,7%, щоправда, є всі підстави очікувати на оптимістичну ревізію цього бачення у новому Всесвітньому економічному огляді. Але чи буде відкладений і стиснутий пандемією сукупний попит тією пружиною, що катапультує економічне зростання України поточного року? Від яких необачних кроків потрібно убезпечитися, щоб не втратити можливість скористатися цим шансом? Послухаємо, що кажуть експерти.
Вихід на докризовий рівень – вже не просто мрія, а реальність
В Національному банку прогнозують, що у 2021 році українська економіка почне активно відновлюватись і це призведе до її повернення на докризовий рівень. У середньостроковій перспективі економіка зростатиме на рівні близько 4%. Цьому сприятиме, як наголошують в установі, збільшення реальних доходів населення, зростання інвестицій, високий зовнішній попит і підвищення кредитної активності в країні.
«У 2021 році економіка майже надолужить втрати від коронакризи – ВВП України зросте на 4,2%. Головним рушієм залишатиметься стійкий внутрішній попит, зумовлений подальшим збільшенням реальних доходів громадян. Зменшення невизначеності з розвитком пандемії сприятиме відновленню інвестиційної активності», – йдеться в інфляційному звіті НБУ за січень 2021 року.
Прогнозує збільшення ВВП України та голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук, який вважає, що відкладений і стиснутий пандемією сукупний попит буде одним з факторів економічного зростання країни цього року. На думку керівниці аналітичної платформи «Vox Ukraine» Ілони Сологуб, цього року наша держава досягне майже такого ж рівня ВВП як і у 2019 році.
«Цього року зростання світового ВВП очікується на рівні 5,2% (прогноз МВФ), ВВП України, за різними оцінками, виросте на 3-5%. Тобто за результатами 2021 року ми вийдемо на рівень 2019 року (до $153 млрд. – Ред.). Сильний попит на українську агропродукцію та метали підтримав нашу економіку – очікуване падіння ВВП за результатами 2020-го року становитиме близько 4% замість прогнозованих 7-8%», – розповіла експертка.
Вкотре про важливе – відновлення співпраці з МВФ
Одним з важливих факторів, який може посприяти економічному зростанню України – це не тільки відновлення сукупного попиту, що був, певною мірою, уповільнений через пандемію коронавірусу, а й продовження співпраці з МВФ, що, своєю чергою, є передумовою до зростання інвестицій.
«Україні потрібно продовжувати співпрацю з МВФ та іншими міжнародними організаціями, оскільки цього року ми маємо виплатити майже 600 млрд грн за державним боргом, що на 200 млрд грн більше, ніж 2020 року. Така співпраця перш за все означає впровадження необхідних реформ – судової, продовження розвитку ринків газу та землі, підтримка незалежності антикорупційних органів. Ці реформи є необхідними для залучення інвестицій в Україну. Своєю чергою, інвестиції є основою сталого розвитку», – зазначає Сологуб.
Такої думки дотримується і виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його словами, співпраця з МВФ є невіддільною частиною відновлення інвестиційного попиту в Україні. Як і скасування карантинних обмежень, які значною мірою впливають на економічне зростання.
«Загалом споживчий попит в Україні не був надто стиснутим, індекс фізичного обсягу роздрібної торгівлі 2020 року зріс на 8%. Водночас дійсно суттєво скоротилися приватні інвестиції та інвестиційний попит. Для їхнього відновлення потрібно зняти карантинні обмеження, а для того, щоб підштовхнути споживчий попит – підвищити мінімальну зарплату. Потрібно відновити співпрацю з МВФ, показавши справжню волю влади до очищення судової системи та боротьби з корупцією, яка збільшує інвестиційні ризики. Це також дозволить гарантувати макроекономічну стабільність – іншу передумову зростання інвестицій», – наголосив фахівець.
Своєю чергою, засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан припускає, що певний економічний стрибок може статись і без особливих зусиль влади, адже за прогнозами, ситуація на зовнішніх сировинних ринках, від яких ми суттєво залежимо, обіцяє бути сприятливою.
«Успіх залежить від багатьох чинників, насамперед від бажання та здатності влади забезпечити стале економічне зростання. Після значного падіння минулого року певний стрибок може статися навіть без участі влади, адже порівняння з низькою базою завжди є виграшним. До того ж кон'юнктура на зовнішніх сировинних ринках прогнозується сприятливою для українських товарів. Однак якщо хочемо довгострокового зростання, то доведеться боротися з корупцією і залучати іноземних інвесторів», – каже фінансист.
Водночас у січневому звіті Національного банку України наголошується, що залучення іноземних інвестицій можливе за умови, що співпраця з МФВ буде продовжена.
«Співпраця з МВФ залишається важливим знаком якості для іноземних інвесторів. Вона значно спростить доступ і здешевить планові залучення уряду на зовнішніх ринках. Завдяки підтримці МВФ та інших партнерів Україна зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько $30 млрд, попри значні обсяги погашень зовнішнього боргу», – йдеться у звіті Нацбанку.
Заощадження – наше все
Попри пандемію коронавірусу, не усі українці зазнали фінансових збитків, а деякі навпаки, зберегли свої фінансові резерви. Як стверджує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, заощадження, збережені під час коронакризи, можуть стати ще одним фактором, який вплине на економічне зростання.
«Коронакриза далеко не однаково вплинула на українців. До певної міри, вона дійсно посприяла збільшенню нерівності. Бідніші люди сильніше відчули на собі її удар, багато хто втратив роботу через закриття бізнесів. Люди із дещо вищим рівнем достатку, які зберегли роботу, мають змогу працювати з дому, вони навпаки побачили збільшення своїх заощаджень. Фізична неможливість подорожувати, менш часті походи в торговельні та розважальні заклади, скорочення витрат на одяг та інші предмети побуту сприяли збереженню накопичень та збільшенню частки заощаджень у такої категорії населення», – розповідає аналітик.
Як наслідок, кошти на вимогу фізичних осіб в банках в січні 2021 року зросли на 26,5 % в порівнянні з січнем 2020-го. Таким чином, за словами Демківа, накопичилося не менше 30-40 млрд грн додаткового попиту, який може реалізуватися після нормалізації життя. Крім того, частина громадян накопичили й готівкові заощадження, адже обсяг готівки теж зростає схожими темпами.
«Поки складно точно спрогнозувати, коли і як відбудеться повернення до звичного способу життя. Але точно можна припустити, що накопичився відкладений попит на певні витрати, наприклад, на подорожі закордон. А це, своєю чергою, означатиме додатковий попит на валюту. До значного відновлення виїзного туризму надто сильного тиску на гривню (з боку тих, хто захоче її продати, щоб купити долари) не спостерігатиметься, тому можливе посилення курсу гривні проти долара», – додав експерт.
Ризики, що можуть знищити всі плани
Не менш актуальним є питання, які перешкоди на сьогодні існують в Україні, що можуть загрожувати розвитку економіки. За словами експертів, їх вдосталь. Серед головних – розірвання стосунків України та Міжнародного валютного фонду. Втрата такого партнера може загрожувати країні не тільки відсутністю реформ, а й ризиком дефолту – за умови, що в державі нестабільна економіка та непрогнозовані доходи.
Основним бар’єром для реалізації прогнозу щодо збільшення ВВП також є можливість посилення карантинних заходів як в Україні, так і у світі. Наразі невідомо, яка складеться ситуація з Covid-19, адже може виникнути новий штамп вірусу, що змусить ввести новий локдаун:
Проведення вакцинації у світі зменшує ризик повторення локдаунів. Утім, з огляду на поступовість цього процесу, а також появу нових штамів вірусу, зберігається ймовірність локальних форм карантину, які матимуть негативні наслідки для економічної активності.
Актуальними залишаються також й інші ризики: ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах; посилення інфляційного тиску з боку країн – торговельних партнерів; збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму у світі.
У підсумку, за словами експертів, для того, щоб стиснена економічна пружина цього року успішно спрацювала, Україна має утриматися від трьох небезпечних кроків: 1) провалити вакцинацію, 2) суттєво підвищити видатки бюджету на поточні потреби, 3) розірвати стосунки з МВФ. Начебто все просто, та є побоювання.
- Генштаб: по состоянию на 23 ноября общие потери вражеской армии в личном составе составили 729 720 солдат
- Генштаб: по состоянию на 22 ноября общие потери вражеской армии в личном составе составили 728 300 солдат
- Генштаб: по состоянию на 21 ноября общие потери вражеской армии в личном составе составили 727 250 солдат
- Генштаб: по состоянию на 20 ноября общие потери вражеской армии в личном составе составили 725 740 солдат